Сучасний темп життя іноді змушує людину нехтувати фізично важливими складовими. Поспіхом на роботу ми забуваємо поснідати або лягаємо надто пізно через бажання все встигнути. В молодості не помічаємо, як це згубно позначається на здоров’ї, але в зрілішому віці вже не можемо дозволити собі гуляти ночами на проліт, а найкращим відпочинком стає восьмигодинний сон. Так чим же небезпечне регулярне недосипання?
Французькі вчені провели дослідження, в якому простежили як недосипання в середньому віці впливає на розвиток патології. Новаторство аналізу полягає в тому, що це перше дослідження про зв’язок деменції та снів у середньому віці.
Для експерименту було відібрано дані понад десять тисяч досліджень здоров’я британських службовців. Оскільки досвід тривав понад 30 років, з 1985 року, вченим вдалося отримати вичерпний набір фактів, пов’язаних з тим, як кількість і якість сну у зрілому віці відбивається на когнітивних функціях у поважному віці.
З’ясувалося, що люди, які мали стійку коротку тривалість сновидінь у віковому діапазоні 50-70 років, підвищувала ризик на 30%. Зазначимо, соціально-демографічні, поведінкові та інші чинники не впливали.
Звичайно, автори зазначають, що весь досвід має спостережний характер і не можна говорити про чіткий механізм: недосип провокує деменцію. Вони простежили за станом людей, які спали менше і зробили висновок, що у таких недоумство розвинулося частіше, ніж у людей із нормальною тривалістю відпочинку.
Діячі науки визначили також нормальну тривалість сну – сім годин на добу. При цьому показник тривалого не набагато вище – вісім годин, коротка – шість і менше. При цьому, якщо спати менше шести годин регулярно у будь-якому віці, то ризик розвитку недуга підвищується. Учасники, які спали норму, показали відмінні результати щодо захворюваності на недоумство.
Проблема також полягає в тому, що деменція — не до кінця вивчена недуга. Деградація когнітивної функції відбувається з багатьох причин: крім того, цей процес є індивідуальним для кожного пацієнта, тому вкрай важко виявити чіткий причинний механізм. Фахівці підкреслюють, що самі люди похилого віку найчастіше впливають на діагностування захворювання, оскільки списують патологічну симптоматику на вікові зміни.
Безперечно, з віком робота мозку погіршується, але не настільки, щоб завдавати шкоди організму.
Дослідники дійшли і іншого висновку: недоумство на ранніх стадіях впливає на якість сну. Ненормальний сон – не провісник, а ранній прояв. Найчастіше зміни у мозку супроводжуються когнітивними дисфункціями: з’являється такий стан, як безсоння. Навіть за такого висновку не варто вважати, що невелика кількість сну ніяк не відбивається на життєдіяльності. У будь-якому випадку безсоння робить мозок уразливим для нейродегенеративних станів.
Щороку такий діагноз отримують понад десять мільйонів людей. Всесвітня організація охорони здоров’я називає недоумство справжньою катастрофою людства. Серед симптомів:
Апатія також є найпоширенішим наслідком прогресуючого захворювання. Самостійно в домашніх умовах упоратися з цією патологією дуже важко. Для цього потрібні не лише профільні навички, а ще й стабільний психоемоційний стан.
Ваш дорогий старий зовсім не ізольований від зовнішнього світу – завдяки телефонії та мережі інтернет він підтримує зв’язок із близькими.
Організацію дозвілля також покладено на персонал геронтологічного санаторію. Співробітники допоможуть із пересуванням у зеленій зоні на свіжому повітрі, складуть компанію та підтримають розмову на будь-яку цікаву для постояльця тему.